Останні новини
28 січня 2026 р.
Заплановано панельну дискусію на полях 11-го Конгресу місцевого самоврядування у Польщі
2-3 березня у польських Миколайках відбудеться черговий, вже 11-й Конгрес місцевого самоврядування. Девіз форуму: "Самоврядування в часи невизначеності - локальні відповіді на глобальні виклики".
Центр як інституційний партнер Інституту Східних Студій - організатора Конгресу - планує проведення на його полі дискусійної панелі на тему "ПРОЦЕС ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ВІДКРИТТЯ У ПЕРЕЗАПУСКУ ПОЛІТИКИ СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
Концепція смарт-спеціалізації вже понад 10 років застосовується як політичний інструмент, що сприяє зростанню та добробуту регіонів, допомагаючи визначати та обирати обмежену кількість пріоритетних напрямів для інвестицій на основі знань. Цей підхід акцентує увагу на використанні унікальних сильних сторін регіону та розвитку його конкурентних переваг. Проте у швидкоплинному геополітичному та геоекономічному середовищі спеціалізацію неможливо визначити раз і назавжди. Подальші структурні трансформації мають відбуватися знизу вгору через Процес Підприємницького Відкриття, де місцеві органи влади, бізнес, наукові установи та громадянське суспільство спільно визначають інноваційні сфери, у яких регіони можуть досягти успіху та стимулювати економічне зростання.
Плануємо обговорити з панелістами, що можуть зробити органи місцевого самоврядування, щоб підтримати Підприємницькі Відкриття та забезпечити структурну гнучкість, необхідну для кращого узгодження місцевої експертизи із змінними потребами ринку.
14 січня 2026 р.
Забезпечення самоврядності громад в умовах обмежених можливостей для роботи інститутів місцевого самоврядування
«Війна — не найсприятливіший час для демократії. Воєнний стан в Україні створює об’єктивні труднощі для повноцінної реалізації демократичних процесів у територіальних громадах. Тривала відсутність конституційно забезпечених можливостей впливу громадян на прийняття рішень загрожує руйнуванням інституційних засад самоврядування, сформованих у попередні роки, погіршенням довіри між громадами та державою, яка на місцевому рівні представлена військовими адміністраціями» - зазначається у статті Президента Центру д.е.н. Ярослав Жаліло та головного консультанта Національного інституту стратегічних досліджень к.п.н. Анатолія Головки на платформі «Детектор Медіа».
10 грудня 2025 р.
Діалоговий захід Національної платформи стійкості та згуртованості
10 грудня у приміщенні інформаційної агенції «Укрінформ» відбувся публічний захід «План стійкості 2.0: як Україні втримати внутрішню опору в умовах нової ескалації», організований Національною платформою стійкості та згуртованості. У заході взяв участь Президент Центру д.е.н. Ярослав Жаліло.
Учасники – представники Національної платформи стійкості та згуртованості, у т.ч. її регіональні координатори,, представники громадських організацій обговорили нові загрози та виклики для суспільної стійкості, які виникають та набувають розвитку в умовах нової ескалації безпекових загроз, засоби посилення ролі та потенціалу громадянського суспільства та місцевого самоврядування у забезпеченні стійкості, напрями реалізації Концепції національної системи стійкості у 2026 році.
У своєму виступі Ярослав Жаліло відзначив необхідність постійної модифікації політики стійкості відповідно до мінливих ризиків. Експертні оцінки загроз економічній безпеці демонструють перехід до переважання структурних ризиків, пов’язаних із виснаженням людського, виробничого та фінансового потенціалу, що вимагає активних комплементарних політик, які концентрують зусилля на цілях стійкості, обороноздатності та відновлення. Отже, дієздатність держави як провайдера адекватних політик - одна з внутрішніх опор в умовах нової ескалації.
На його думку, і в час війни, і у разі її припинення треба бути готовими протистояти гібридним атакам ворога – які будуть спрямовані насамперед на дискредитацію держави та руйнування згуртованості. Важливо ідентифікувати потенційні лінії розриву у суспільстві, на які буде спрямовано ці атаки, працювати з відповідними соціальними групами. Отже, акцент на людиноорієнтованій політиці, збереженні та зміцненні людського капіталу – не «початок передвиборчої кампанії», як інколи намагаються представити, а нагальна потреба для виживання країни, побудови сучасної української ідентичності, яка забезпечуватиме інтегрованість спільноти в економічне та суспільне життя країни. Між тим, ідентичність формується на основі визначених соціальних ролей членів спільноти на основі інституційної екосистеми адаптивності та стійкості.
