Доктор економічних наук, старший науковий співробітник.
Заслужений економіст України.
Ярослав Анатолійович Жаліло народився 16 грудня 1970 року в Києві. У 1993 році закінчив економічний факультет Київського університету (спеціальність — політична економія). У 1996 році закінчив аспірантуру. У 1997 р. пройшов поглиблений курс з прикладної ринкової економіки в Joint Vienna Institute. Випускник Програми з національної безпеки Harvard School of Government (2000). Випускник онлайн-курсу Онлайн-курс "Децентралізація в Україні – теорія та практика" Програми DOBRE – PROMETHEUS (2017).
У 1996 році в Київському університеті захистив кандидатську дисертацію «Стратегія і тактика в державному регулюванні ринкових економічних систем». У 2016 році в Інституті економіки та прогнозування НАНУ захистив докторську дисертацію «Інституційна обумовленість і суб’єктність формування економічних стратегій»
З 1998 р. обіймає посаду Президента Центру антикризових досліджень. З 1993 року — старший консультант, з 1997 року — завідувач відділу, з 2009 року — заступник директора, з 2010 до 2014 — перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. У 1995 – 1996 рр. – науковий консультант Президента Українського союзу промисловців та підприємців. У 2008 – 2010 рр. – радник Міністра економіки України. З 2014 до 2018 рр. — провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ. У 2014 - 2016 – радник Президента Асоціації платників податків України. У 2016 - 2018 – керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень. З 2018 р. - заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.
Провідний дослідник у сферах макроекономіки, економічної та соціальної політики, регіонального та місцевого розвитку. Має досвід програмного менеджменту у сферах макроекономіки, інвестиційного клімату, конкурентоспроможності, економічної стійкості, регіонального та місцевого розвитку, понад 30 років досвіду дорадництва у сфері економічної політики для Адміністрації Президента України, РНБОУ, урядових структур та громадських об’єднань; досвід керівництва підготовкою низки регіональних стратегій розвитку.
Автор (співавтор) понад 20 монографій, понад 60 опублікованих аналітичних доповідей, понад 50 наукових статей, понад 100 статей у періодичній пресі з проблем макроекономіки, розвитку бізнесу, конкурентоспроможності, ефективності економічної політики, регіонального та місцевого розвитку.
